Як говорити з найменшими про війну, що розповісти, щоб не ранити дитяче серце, які слова дібрати, щоб лягли вони зернами, з яких проростуть любов, повага, вдячність тим, хто нас захищав і захищає?
Чи може це зробити хтось краще, ніж людина, яка побувала в горнилі війні, яка знає, що таке бойове побратимство, яка може донести дітям, наскільки важливою є для захисників їхня увага та підтримка у вигляді листа, малюнка, оберега.
Уже не вперше наші вихованці зустрічаються з ветераном АТО Скрипником Павлом Павловичем.
Цього разу він був гостем у 4 класі ліцею. Щирою і душевною була ця зустріч, бо у його розповіді - і приємні спогади про школу і вчителів, і про бойових побратимів, і про мудрість і людяність командира, і про те, наскільки важливо обирати професію до душі.
Щиро вдячні Павлу Павловичу, усім нашим випускникам-захисникам за такі зустрічі. Для Вас - це нове випробування, а для дітей - безцінні уроки, бо усе Вами пережите, усе, що йде від серця до серця, лишає свій слід у дитячій душі.
0 Коментарі